Виховна робота«STREAM-освіта як інноваційний підхід до розвитку базових компетенцій дітей дошкільного віку» SТRЕАМ-освіта — новий інтеграційний підхід до розвитку, виховання йнавчання дітей. Цей напрям освіти інтегрує в собі завдання: з формування в дітей загальних наукових уявлень про світ; ознайомлення їх з інформаційно-комунікаційними технологіями; розвиток уміння експериментувати, конструювати;навчання дітей основ опрацювання змісту тексту, грамоти, математики, а також різних видів мистецтва. Тож маємо в тісному взаємозв'язку розвивати здібності дошкільнят до точних та гуманітарних наук. У центрі програми«STREАМ-освіта, або Стежинки у Всесвіт» - дитина - обдарована особистість, тобто така, яка самостійно, в силу власних вікових і психофізіологічних особливостей, обирає своїдії та рішення, досягає вищого рівня пізнавального розвитку. Розвиваючи здібності, обдарованість дитини, вкрай важливо спрямувати їх у правильне річище — на користь добра. У пропонованій програмі це завданняреалізується завдяки цілісному соціально-психологічному проектуваннюланцюжка моделей-різновидів взаємодій педагога і вихованців, функціонуванняяких забезпечує прогресивне духовно-креативне зростання потенцій як дорослого, так і дитини. Ґрунтом для розвитку пізнавальних здібносте малюка є розвиток його сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей. Напрями програми Природничі науки: астрономія (наука про Всесвіт), фізика (наука про склад і структуру) матерії, а також про основні явища в неживій природі, хімія (наука пробудову й перетворення речовин), біологія (наука про живу природу), географія (наука про Землю), медицина (наука про людський організм та його здоров'я). Інженерне мислення — це мислення, спрямоване на розроблення, створення та використання технічних інновацій для досягнення найбільш економічних,ефективних і якісних результатів, а також для гуманізації виробництва й праці. Технології:
Читання і письмо: формування здатності розуміти зміст тексту; пропедевтичний (вступний) курс навчання грамоти; розвиток дрібної моторики, підготовка руки до письма. Інженерія: проектування, наочне моделювання, конструювання. Мистецтво: просторові мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-вжиткове мистецтво та дизайн);
Математика: кількісні відношення та просторові форми, логіка.
Структура програми Психолого-педагогічна характеристика дитини дошкільного віку. Сенсорний розвиток — технології, читання і письмо. Інтелектуальний розвиток — природничі науки, математика. Розвиток творчих здібностей — інженерія, мистецтво. Шляхи реалізації STRЕАМ-освіти. Пропонований інтегрований підхід до реалізації STRЕАМ-освіти дошкільнят суттєво відрізняється від традиційного комплексно-тематичного підходу врозподілі змісту освіти. Так, досліджуваний об'єкт або явище діти розглядають невідокремлено, а в комплексі з іншими предметами, явищами, подіями. Це сприяєвстановленню причинно-наслідкових взаємозв`язків між ними, інтеграції освітніхліній, об`єднаних єдиною темою. Такий підхід відповідає й психічним особливостям дошкільнят, для яких характерне домінування процесів інтеграції(синтезу) над процесами диференціації (аналізу). Методичні рекомендації Впроваджуючи в практику основні напрями програми «STREАМ-освіта, або Стежинки у Всесвіт», педагогами рекомендовано оновити зміст ігрової діяльностідітей, створюючи для цього доступне, змістовне й ефективне середовище -STREAM-осередки. Як пріоритетні ми визначили такі завдання у роботі з дошкільниками: 1. Розвиток потреби малят у реалізації своїх здібностей у процесі ігрової, дослідницько-експериментальної, мовленнєвої, логіко-математичної, будівельно-конструктивної, художньо-продуктивної діяльності; 2. Задоволення ігрових уподобань кожної дитини; 3. Налагодження партнерських стосунків та створення об’єднань за інтересами; 4. Опанування навичок практичної діяльності, культури спілкування; 5. Адаптування до умов групи технологій, які спрямовані на розвиток мислення дошкільників; 6. Удосконалення матеріально-технічного забезпечення для їх реалізації. Програма передбачає інтеграцію різних видів діяльності дітей, роботу з педагогами та батьками вихованців. Методи і прийоми, які дозволять забезпечити мотивацію дітей : 1. Бесіда. 2. Дискусія 3. Ігрові методи і прийоми. 4. Наочні демонстраційні та роздаткові матеріали: схеми, малюнки; 5. Прийоми «авансування», «створення ситуації успіху»: відстаючих дітей знайомити з новим матеріалом раніше, ніж дітей з високим рівнем розвитку (це підвищує активність дітей на загальному занятті і сприяє засвоєнню матеріалу та зростанню почуття впевненості в собі). 6. Стимулювання. 7. Метод долання перешкод. 8. Проблемне спілкування (використання вправ розвивального характеру, знаходження самостійних шляхів вирішення); 9. Метод схвалення та похвали. 10. ІКТ. Орієнтовний алгоритм інтегрованої діяльності дітей : - Організаційно-мотиваційний етап – педагог ставить мету перед дітьми та з’ясовує знання з тієї чи іншої теми; - Етап новизни – педагог ознайомлює дітей з новою інформацією та спрямовує їхню діяльність так, щоб вони самостійно могли накласти їх на знання, яких вони набули раніше; - Етап узагальнення і закріплення знань – педагог пропонує дітямрозв’язати завдання, пограти в ігри, виконати художньо-продуктивну або конструктивно-будівельну діяльність; - Підсумковий етап - педагог реалізує ідею теми, формуючи у дітей основи світогляду, підводить підсумок.
«Педагогічний такт як запорука успішної взаємодії вихователя з батьками» Вихователь! — Яка висока потрібна тут душа!.. Воістину, щоб створити людину, треба самому бути або батьком, або більше, ніж людиною. Ж.-Ж. Руссо Дитячий садок - ціла епоха в житті малюка, великий новий етап, до якого важливо підготуватися як дитині, так і батькам. Прийшовши в дитячий садок, першими знайомляться з вихователями саме батьки, оцінюють їх характер і прагнення працювати з дітьми, адже запорука успішного відвідування дитиною дитсадка - налагоджений контакт батьків і вихователів, вміння і бажання співпрацювати. Педагогічний такт можна вважати основою педагогічної майстерності. Педагогічний такт — це педагогічно грамотне спілкування в складних педагогічних ситуаціях, уміння знайти педагогічно доцільний і ефективний спосіб впливу, відчуття міри, швидкість реакції, здатність швидко оцінювати ситуацію і знаходити оптимальне рішення. Вихователь, який володіє педагогічним тактом, стриманий, але вимогливий педагог, який не буде закривати очі не неприпустимі вчинки вихованців, не боїться зробити будь-кому з них строге зауваження, але робить це вміло, у формі, яка не принижує ні дитину, ні дорослого. Тактовний педагог володіє великим і активним запасом різноманітних способів впливу на дітей. Це і сила волі, стриманість, уважність, послідовність, кмітливість, гумор і іронія, усмішка, погляд, десятки відтінків голосу. Педагоги, які із широкого діапазону способів впливу користуються лише незначними, втрачають багато можливостей встановити контакт із дітьми та дорослими. К. Д. Ушинський, який володів справжнім педагогічним тактом, писав, що жоден педагог "ніколи не може стати хорошим вихователем практиком без - такту. Основні показники педагогічного такту: ■ людяність; ■ вимогливість без брутальності та причепливості; ■ вміння висловлювати розпорядження, вказівки та прохання без зухвалості; ■ уміння слухати співрозмовника, не виявляючи байдужості та вищості; ■ урівноваженість, самовладання і діловий тон спілкування, без дратівливості та сухості; ■ простота в спілкуванні без фамільярності та панібратства; ■ принциповість і наполегливість без упертості; ■ уважність і чутливість; ■ гумор без посміху; ■ скромність без удаваності. Контакт між вихователем і батьками можливий тоді, коли й ті, й інші усвідомлюють, що в них загальна мета - добре виховання й навчання дітей, котрої можна досягти тільки загальними зусиллями. Для цього педагогу необхідно показати батькам, що він любить дітей такими, які вони є, з усіма плюсами та мінусами, а також стурбований їхньою долею, як і батьки. Основним засобом установлення контакту з батьками для педагога є він сам, вірніше, його педагогічний імідж, що включає в себе професійні знання, уміння їх давати та любов до дітей. Тому вихователю необхідно керуватись такими правилам взаємодії та способами встановлення контактів з родиною. Перше правило. В основі роботи педагога з родиною повинні бути дії та заходи, спрямовані на зміцнення та підвищення авторитету батьків. Повчальний, авторитарний, категоричний тон неприпустимий у роботі вихователя, тому що це може бути джерелом образ, роздратування, незручностей. Потреба батьків порадитись після категоричних "повинні", "зобов'язані" зникає. Єдина правильна норма взаємин педагога і батьків - взаємна повага. Тоді й формою контролю стає обмін досвідом, порада та спільне обговорення, єдине рішення, що задовольняє обидві сторони. Цінність таких відносин у тому, що вони розвивають і у вихователя, і в батьків почуття відповідальності, вимогливості, громадянського обов'язку. Друге правило. Довіра до виховних можливостей батьків. Підвищення рівня їхньої педагогічної культури й активності у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати всі вимоги, справи та починання дошкільного закладу. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки та вищої освіти, із глибоким розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей. Третє правило. Педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя родини. Вихователь - особа офіційна. Але за родом своєї діяльності він мусить торкатись інтимних сторін життя родини, нерідко він стає вільним чи мимовільним свідком відносин, приховуваних від чужих. У пошуках допомоги батьки йому довіряють таємне, радяться. Якою би не була родина, якими би вихователями не були батьки, педагог зобов'язаний бути завжди тактовним, доброзичливим. Усі знання про родину він повинен залучати на утвердження добра, допомоги батькам у вихованні. Четверте правило. Життєстверджуюче налаштування в рішенні проблем виховання, опора на позитивні якості дитини, на сильні сторони сімейного виховання. Орієнтація на успішний розвиток особистості. При спілкуванні з батьками вихователь має так будувати бесіду, щоби батьки переконались, що вони мають справу із професіоналом, який любить і вміє вчити та виховувати дітей. Тому при підготовці до бесіди з батьками педагог повинен добре обміркувати: - мету; - зміст бесіди; - манеру поведінки, стиль мови, одягу, зачіски. Кожна деталь повинна сприяти створенню образу дійсного фахівця. Може бути два варіанти такого спілкування: з ініціативи вихователя та з ініціативи батьків. Проведення бесіди з батьками з ініціативи вихователя 1. Постановка психологічної мети 2. Організація початку діалогу. Церемонія вітання 3. Установлення згоди на контакт 4. Проведення діалогу 5. Завершення діалогу Проведення бесіди вихователя з ініціативи батьків 1. Установлення згоди на контакт. (Учасники діалогу обговорюють час його протікання) 2. Вислухайте батька. Дайте батькові "випустити пару". 3. Закінчити бесіду треба також з ініціативи педагога В.Сухомлинськийвідзначав:«Виховання — целюдськістосунки. Хороший педагог – ценасампередлюдина, яка любить дітей, знаходитьрадість у спілкуванні з ними, вірить у те, щокожнадитинаможе стати доброю людиною, вмієдружити з дітьми, береблизько до серцядитячірадощі і прикрощі, знає душу дитини, ніколи не забуває, щовін сам бувдитиною».
|
|
