ЛІТО – ПОРА ВІДПОЧИНКУ

           Літо – найкращий час для відпочинку та оздоровлення: плавання, біг підтюпцем, рибалка, подорожі і т. д. Але іноді літня погода буває нестерпно спекотною і виснажливою. Ось поради, як пережити літню спеку.

Як пережити літню спеку

           1. Кондиціонер – друг чи ворог? Звичайно, використання вентиляторів, кондиціонерів та інших охолоджуючий пристроїв – прекрасне вирішення проблеми для тих, хто проводить багато часу у приміщенні. Однак не забувайте, що занадто низька температура, забезпечена за допомогою кондиціонера, може викликати не тільки звичайну застуду, але і більш серйозні захворювання через значну різниці температури в приміщенні і поза приміщенням. Не допускайте температуру нижче двадцяти градусів. Треба встановлювати температуру не більше ніж на 5-7 градусів відмінну від тієї, що на вуличному термометрі. Тільки так можна зберегти здоров’я.

           2. Прямі сонячні промені. Якщо вас турбують прямі сонячні промені – тримайте ваші штори закритими протягом усього дня. Це захистить кімнату від перегріву.

           3. Вікна. У спеку не відкривайте вікна, щоб провітрити приміщення. Це не принесе освіжаючого ефекту – ви тільки впустіть спеку. Відкривайте вікна тільки до восьми годин ранку і після семи годин вечора.

           4. Вода. Відомо, що в спеку треба пити до 2-3 літрів води на день. Однак пам’ятайте, що відразу випивати багато рідини небажано, оскільки це посилить потіння і спрагу. Вживайте воду малими порціями багато разів на день. Найкраще втамовує спрагу проста вода з кількома дольками лимону.

5. Їжа. У спекотну погоду уникайте гострих, жирних і солоних продуктів, оскільки вони викликають спрагу. Їжа повинна бути легка, але з достатньою кількістю білка. Свіжі ж овочі та фрукти полегшать ваш стан і втамують спрагу природним шляхом.

           6. Одяг. Намагайтеся не носити одяг з синтетичних тканин, які мають здатність підсилювати перегрівання організму, та перешкоджають випаровуванню зі шкіри вологи, підсилюють виділення поту. Носіть легкий, закритий одягу, краще із шовку або тонкої біобавовняної тканини. Обов’язково вдягайте сонцезахисні окуляри, користуйтеся захисними кремами для шкіри і волосся.

           7. Додатковий захист. Слід знати як захиститися в дії прямих сонячних променів, особливо якщо ви піддаєтеся опроміненню тривалий час. Уникайте потрапляння прямих сонячних променів на відкриті ділянки шкіри: носіть довгий бавовняний одяг, використовуйте парасольку від сонця, та спеціальні сонцезахисні креми з високим SPF, частіше приймайте прохолодний душ, щоб охолодити тіло.

8. Небезпечні години. У період з 11 години ранку до 16 години дня намагайтеся не залишати приміщення та не виходити на вулицю.

Сподіваємося, що дані поради допоможуть вам

легше пережити спекотні літні дні.

Будьте здорові.

Літній відпочинок дітей

Поради батькам

        Літо прийшло! З ним ми пов’язуємо свої мрії про відпочинок, про виїзд на природу. Особливо хочеться порадувати літнім відпочинком дітей. Прагнення батьків оздоровити своїх дітей — мабуть, сьогодні єдина сила, яка здатна це реалізувати. Отже, літнє оздоровлення дітей — справа батьків. Шановні, татусі та мами, даємо вам деякі поради щодо організації ігрової діяльності з малечею. Виберіть найцікавіше з того, що ми вам пропонуємо, і ваша дитина отримає велику користь. Влітку сім’ї часто бувають «на природі». Природа буває різною. Наприклад, дача — це справжня природа. «Пікнік» — от як це називається, коли вся родина на природу їде. Збираються на цю поїздку всі дружньо. Діти іграшки збирають, тато — спортивне й похідне спорядження, а мама — великий рюкзак з продуктами. Отже, виїжджаючи на дачу, використайте час з користю.

На природі можна навчити:

•   самостійності;

•   нічого не боятися;

•   плавати, бігати, стрибати;

•   розширювати знання про рослин, тварин, природні явища;

•   отримувати емоційне задоволення.

Найчастіше на пікніку збираються різновікові компанії. Тому нехай у вас у запасі буде декілька таких ігор, які всім цікаві і зрозумілі.

«Весела естафета»

Етап перший.

Мами й тата виборюють дистанцію і показують дітям спосіб пересування. Способів безліч: як пінгвін, як конячка, задки, боком, рачки, верхом на паличці, стрибаючи з м’ячиком, затиснутим між колінами.

Етап другий.

Дорослий тримає дитину за ноги, а вона виборює дистанцію на руках.

Етап третій.

Вибороти дистанцію з шишкою на голові (або яким-небудь іншим предметом).

Етап четвертий.

У цьому конкурсі беруть участь всі члени родини: тато, мама і дитина. Мама з татом зчіплюють руки так, щоб вийшов «стілець». На цей «стілець» всідається малюк і змагання розпочинаються. Кожна родина добігає до домовленого дерева, оббігає його і повертається.

Якщо ви в сосновому лісі, то можна вибирати ігри з шишками.

«У кого більше шишок?»

Зібрати шишки. У кого більше, той і переможець.

«Влучний стрілець»

Відзначте лінію, від якої буде вестися стрільба. Поставте на невеликій відстані відро або капелюх, і нехай діти вправляються в метанні, закидаючи туди шишки.

«Скільки шишок, відгадай»

Побігали, пострибали, тепер час відпочити, посидіти біля багаття і пограти в спокійні ігри. Покладіть кілька шишок у непрозорий пакет або мішечок і запропонуйте малятам відгадати, скільки їх там, підказуючи словами «більше» та «менше».

Не забудьте взяти з собою м'яч!

В які ігри можна грати із м’ячем? Волейбол, футбол, баскетбол... А ще?

«Швидкий м'яч»

Усі великі та маленькі гравці стають у коло і починають передавати по колу м’яч. Поступово темп гри зростає. Якщо хто-небудь із гравців м’яч упустив, він залишає гру і виходить з кола. Виграє той, хто залишився останнім.

«Дожени»

Всі гравці стають у коло. Два, які стоять один навпроти одного, тримають у руках по м’ячу. За командою гравці починають передавати м’яч по колу в одному напрямку, намагаючись, щоб один м’яч наздогнав інший. Той, у кого виявиться два м’ячі, отримує штрафний бал.

Рухова активність на свіжому повітрі

Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільному закладі визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, освітньою програмою «Дитина в дошкільні роки». Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій «Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період» доданих до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України  від 28.05.2012 № 1/9-413.

         Зміцнення здоров'я, удосконалення роботи всіх фізіологічних систем дитячого організму, набуття рухового досвіду забезпечується цілим комплексом загартувальних процедур та різноманітними формами роботи з фізичного виховання.

         Ми повинні прагнути, щоб діти отримували задоволення від самої рухової діяльності, діставали насолоду від виконання фізичних вправ і досягнутих результатів у власному фізичному вдосконаленні.

         Розрізняють довільну рухову активність, що проявляється в процесі самостійної рухової діяльності дітей, та цілеспрямовану – в процесі проведення організованих форм роботи фізичного виховання, де рухова активність нормується за обсягом та інтенсивністю рухів, а також за тривалістю рухового компонента в режимі дня. Обсяг, зміст і моторна щільність довільної та цілеспрямованої рухової активності дітей під час перебування їх у дитсадку становлять руховий режим дошкільного навчального закладу.

Стан організму при нормі рухової активності характеризується такими показниками:

• добра резистенція до негативних впливів з боку зовнішнього природного середовища;
• низький рівень захворюваності;
• високий рівень функціональних можливостей;
• адекватність реакцій на фізичні навантаження;
• висока фізична працездатність;
• помірні енергетичні затрати при м’язовій діяльності;

 рівномірність у розвитку основних рухових якостей.

            У період дошкільного дитинства вкрай актуально розвинути в дітей такі фізичні якості, як спритність, сила й витривалість. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками, краще пристосовується до змін навколишніх умов. І якщо враховувати анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дитини, можна в потрібному напрямку впливати на розвиток дитячого організму.

         Недостатність рухової діяльності, навпаки, призводить до кволості, ослаблює організм і його стійкість до різних захворювань. Малорухливість (гіподинамія) негативно позначається на розумовому розвитку, знижує працездатність. це свідчить про тісний взаємозв'язок розумового та фізичного розвитку.

         Щоденне виконання фізичних вправ, участь у рухливих іграх, тривалі прогулянки є необхідною умовою створення оптимального рухового режиму, який відповідав би біологічній потребі організму дитини. Фізичні вправи з дошкільнятами треба проводити за певною системою.

         На початку дня після сну дитина має виконати ранкову гімнастику, що має оздоровлювальний вплив, особливо якщо вона проводиться на свіжому повітрі. Щоб уникнути одноманітності і постійно підтримувати у дітей інтерес до рухової діяльності, доцільно проводити ранкову гімнастику не лише в традиційній, а й в інших формах, як от:

• рухливі ігри;
• оздоровчі пробіжки;
• вправи на тренажерах (бігова доріжка, дитячий еспандер, диск «Здоров'я» тощо);
• комплекс музично-рухових вправ;
•  вправи на смузі перешкод.

            Неабияке значення для оптимізації рухового режиму дошкільників має і гімнастика після денного сну. У молодших дошкільників гімнастику після сну доцільно проводити за методикою відомого експерта з фізичного виховання М. Єфименка. Діти ж старшого дошкільного віку після розминки у ліжках повинні виконати самомасаж, вправи на доріжках «Здоров'я», можуть повправлятися на тренажерах під керівництвом вихователя.

            Гімнастика після сну обов’язково має містити:

• коригуючі вправи, спрямовані на профілактику плоскостопості та порушень постави;
• вправи гімнастики «хатха -йоги».

            У комплексі гімнастики після сну фізичні вправи обов’язково повинні поєднуватись із загартувальними процедурами.

            Однак найсуттєвіше значення для створення повноцінного рухового режиму має прогулянка. Щодня під час прогулянки вихователі повинні проводити фізкультурні комплекси з дітьми. У ті дні, коли у групах передбачене фізкультурне заняття, яке проводить вихователь з фізичного виховання, фізкультурні комплекси повинні мати менш інтенсивний характер.

            Фізкультурний комплекс обов’язково містить:

• оздоровчий біг;
• рухливі ігри та фізичні вправи;
• індивідуальну роботу з розвитку рухів.

            Оздоровчий біг діти повинні виконувати щодня. Крім прогулянки він доцільний під час :

• ранкової гімнастики;
• фізкультурних занять.

            Для оптимізації рухового режиму важливе місце мають фізкультурні заняття. Вони проводяться інструктором з фізичного виховання двічі на тиждень та вихователем один раз на тиждень у кожній віковій групі. Крім традиційних застосовують такі види занять з фізкультури:

• ігрові;
• заняття-тренування;
• сюжетно-ігрові;
• заняття на спортивних комплексах та тренажерах;
• заняття-заліки (поквартальні ігрові діагностичні заняття);
• заняття із серії «Піклуюся про своє здоров'я»;
• заняття, що будуються на танцювальному матеріалі.

Важливе значення у роботі з дітьми мають спортивні свята та розваги. Вони піднімають настрій, збадьорюють дітей, сприяють удосконаленню їхніх рухових навичок. Їх доцільно проводити систематично:

• День здоров'я – раз на місяць;
• Тиждень здоров'я – тричі на рік;
• спортивні свята – тричі на рік;
• ігри-змагання між вихованцями груп – двічі на рік.

Щодня під час проведення різних видів фізкультурно-оздоровчої роботи  слід навчати дітей елементів ігор спортивного характеру, як от:

• бадмінтон;
• городки;
• баскетбол;
• волейбол;
• футбол.

            Безперечно, ефективність всієї  фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі насамперед зумовлюється творчим підходом педагогічного колективу. Тут неприпустимі формалізм, механічне бездумне використання методики і чужого досвіду. Дуже важливо систематично аналізувати ефективність рухового режиму, його вплив на фізичний розвиток і стан здоров'я дітей, своєчасно вносити корективи, виправляти упущення. Така цілеспрямована робота всього колективу дошкільного закладу в співдружності з сім'єю – запорука успіху в справі виховання і розвитку дошкільнят.

Використання природного оточення для оздоровлення дітей

Літній період - найблагодатніший для фізичного розвитку дітей. Саме влітку такі природні фактори, як сонце, повітря та вода, найефективніше впливають на організм людини, зміцнюють здоров'я та підвищують працездатність. Усі ці фактори використовуються як самостійні засоби загартування організму. Вони підвищують опірність організму до переохолодження та інфекційних захворювань, надають йому здатності пристосовуватися до різких метеорологічних змін.

Під час занять на свіжому повітрі, при сонячній погоді, у воді посилюється ефективність впливу фізичних вправ. Вони викликають у дітей позитивні емоції, підвищують функціональні можливості окремих органів і систем.

Ефективним засобом оздоровлення та фізичного виховання дітей є прогулянки, які організовують на ігрових майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. Активна діяльність на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність тощо) загартовує дітей, розвиває їхні рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.

Улітку в спекотні дні ліпше організовувати ігри в затіненій зоні, де сонячні промені розсіяні. Діти обов'язково мають бути в головних уборах. Сонячні ванни проводять строго дозовано під наглядом медичних працівників з урахуванням індивідуальної чутливості дітей до сонця, особливостей стану їхнього здоров'я.

Під час рухової активності в організмі людини підвищується теплоутворення. Якщо ж температура повітря перевищує рекомендовані межі, то процес тепловіддачі організмом утруднюється, що призводить до перегрівання, порушення теплової рівноваги. Усе це може сприяти погіршенню функціонування фізіологічних систем, яке не лише знижує ефективність діяльності, але й негативно впливає на здоров'я дитини, сприяє застудним захворюванням. Тому в умовах спеки при температурі + 30 °С і вище прогулянку в першій половині дня доцільно перенести на більш ранній час, а діяльність, яку передбачали організувати на майданчику, з деякими змінами можна провести й у приміщенні.

На прогулянці потрібно строго дотримуватися питного режиму, особливо в спекотні дні. Адже підвищена рухова активність та висока температура повітря сприяють зневодненню організму.

Природні чинники (сонце, вода, повітря) треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров'я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Загартування повітрям:

5. повітряні ванни в приміщенні (діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);
5. повітряно-сонячні ванни (на прогулянках, які організовують кожного дня по двічі. Проводити прогулянки слід за будь - якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дітей – відповідно до сезону і погоди, щоб забезпечити їм вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щоб діти не перегрівалися).

Загартування водою:

5. обтирання (починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати до пояса, потім ноги. Температура води від +32ْ С, +28ْС до +22ْ С, +20ْС.
5. обливання (загартуванню сприяє обливання стоп – як самостійна процедура і в комплексі з ходінням босоніж по підлозі, холодному та гарячому піску. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);
5. купання (у гумових басейнах, встановлених на майданчиках, у відкритих водоймах разом з батьками);
5. ходьба по вологому килимку, змоченому в сольовому розчині.

Загартування сонцем

Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни призначаються дітям від 1 до 3 років.

Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години). Загорати часто, але нетривало. Кращий час для засмаги: у середній смузі – 9-11 і 16-18 годин; на півдні – 8-11 і 17-19 годин.

Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу.

Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі. Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 °С.

Відпочинок з дитиною: корисні рекомендації

           Вирушаючи в дорогу з дитиною, ми сподіваємося на те, що малюк за час відпустки зміцнить своє здоров'я, набереться сил, отримає нові враження. Щоб відпочинок не пішов шкереберть, варто завчасно все передбачити.

Акліматизація

           Завжди слід пам'ятати про те, що глобальна і принципова зміна місця проживання (висота над рівнем моря, атмосферний тиск, вологість і температура повітря) часто призводять до виникнення так званого акліматизаційного синдрому - загальне нездужання і підвищена схильність до хвороб у зв'язку з адаптацією організму до нових умов існування. Акліматизація і проблеми з нею пов'язані стають тим актуальнішими, чим далі від будинку, чим молодшою є дитина, чим частіше вона хворіє, чим більше шкідливих чинників цивілізації її оточує. Тому, якщо ваше дитя цілий рік хворіло, не гуляло і страждало, поїздка на дачу (село за 30 км від міста, ліс, річка) може виявитися значно кориснішою, ніж відпочинок на узбережжі Середземного моря, нехай навіть і в п'ятизірковому готелі.

           Якщо ви все-таки вирішили відпочивати з дитиною на морі, то найбільш оптимальним варіантом для вас буде поїхати, як мінімум, на місяць. Перші десять днів підуть на акліматизацію, а решта двадцять - власне на відпочинок.

Безпека: в аеропорту чи на вокзалі

            Щоб не випустити дитину з уваги в жвавому місці (наприклад, в аеропорту або на вокзалі), одягніть на неї в дорогу одяг яскравих кольорів. Перебуваючи в місцях, де багато людей, завжди домовляйтеся заздалегідь, де ви зустрінетеся в тому випадку, якщо раптом загубитесь.

Свій власний багаж

            Купуйте дитині дитячу валізу-візок на коліщатках або рюкзачок, в який вона зможе скласти свої іграшки, дитячі книжки чи щось з їжі. Наявність власного багажу, за який відповідаєш, вчить дитину відповідальності. Також важливо, що малюк надає посильну допомогу старшим.

Без горщика не обійтися

            Малюк до п'яти років не може і не повинен користуватися в дорозі громадським туалетом. Це незручно, негігієнічно, та до того ж в потрібний момент він може бути закритий або зайнятий. Після підгузка горщик - єдина можлива альтернатива туалету. За кілька днів до від'їзду підготуйте малюка до того, що йому доведеться користуватися горщиком (наприклад, якщо він вже відвик від нього). Горщик повинен обов'язково мати кришку (уявіть, як ви будете його виносити).  Маленька хитрість: ви можете уникнути проблеми з миттям горщика, якщо будете вкладати всередину герметичний целофановий пакет (як у відро для сміття). Тоді достатньо буде закрити горщик кришкою, донести до туалету і, вийнявши пакет, позбутися від вмісту.

Вкладаємося спати

           Малюк (так само як і його батьки) легше перенесе дорогу, якщо більшу частину часу буде спати. Тому, якщо це можливо, плануйте поїздку в основному на нічні години. Час у дорозі пролетить непомітно, до того ж вночі не так спекотно.

Чим зайняти дитину в дорозі

            Щоб зацікавити дитину, придбайте перед дорогою нові цікаві речі: мініатюрні книжки-картонки, невеликі м'які іграшки, магнітики, маленьку малювальну дошку, різнокольорові ручки і т.д. Головне, щоб іграшки не були занадто дрібними, не розсипалися, розліталися, розгвинчувалися. Окрім нових іграшок, необхідні одна-дві, які дитина знає і до яких звикла, адже потрапляючи в нові, незнайомі умови, вона повинна мати поруч частинку звичного життя.  Наступна складова багажу - дитячі ласощі та - обов'язково - пляшка з водою. Як правило, маленькі діти люблять все яскраве, тому не обов'язково брати один пакет з купою їжі, краще навпаки - пакетиків багато, а їжі мало. Відкривання пакетів-обгорток - вельми захоплююче заняття, та й час дозволить скоротати. Дуже корисна річ в дорозі - вологі дитячі серветки: витягати їх і протирати в салоні автомобіля або літака дуже цікаво.

           Ще одне цікаве заняття для маленької дитини - наклеювати наклейки на сидіння, вікна, маму, себе, автомобільне крісло і т.д. Не менш цікаво потім ці наклейки відривати і намагатися приклеїти знову. Наклейки можна замінити на маленькі іграшки на липучках.

            Відмінна ідея - вести журнал вашої поїздки-подорожі. Якщо дитина ще не вміє писати, вона може робити замальовки найбільш яскравих, значущих подій, а ви, під її диктовку, їх підписувати. У цей журнал можна вклеювати фотографії, листівки, квитки з поїзда, (літака), квитки з музеїв, виставок, які ви відвідали.

Коли сонечко не на користь малюку

Сонячні ванни в помірних дозах дуже корисні. Наприклад, це найкращий спосіб профілактики рахіту, і стимулятор вироблення організмом вітаміну Д. Але не варто забувати, що сонце може бути не тільки корисним, добрим і теплим. Часто саме прагнення батьків дати дитині як можна «більше сонечка» призводить до таких вельми неприємних наслідків як сонячний удар, тепловий удар або сонячний опік.

 Сонячний удар виникає при сильному перегріві голови дитини. До цього може призвести навіть не дуже довге перебування на сонці з непокритою головою. Саме тому слід обов'язково одягати дитині панаму.

Як визначити?

 У малюка може з'явитися як млявість, так і надмірне збудження, обличчя червоніє, підвищується температура, болить голова, може виникнути нудота або блювота, порушення серцевого ритму. Ознаки важкого стану - холодний піт, втрата свідомості.

Навіть 1,5-2-річний малюк може дати зрозуміти, що йому погано, почавши вередувати, скаржитися на біль, але як розпізнати симптоми сонячного удару у немовля? Адже у зовсім маленької дитини його може викликати навіть короткочасне перебування під палючим сонцем. Перш за все, вас повинно насторожити будь-яка зміна поведінки дитини: як сонливість, так і плач, відмова від їжі, підвищення температури тіла до 39-40 º С. Якщо вчасно не надати допомогу, стан може погіршитися судомами і втратою свідомості.

Що робити?

Викликати «швидку допомогу», а поки вона їде:

 - Негайно перенесіть малюка в затінок, прохолодне місце.

 - Простежте, щоб у разі блювоти він не захлинувся блювотними масами - для цього потрібно повернути голову набік.

 - Спробуйте знизити температуру тіла: роздягніть дитину, покладіть на чоло вологий рушник, обітріть мокрою пелюшкою. Дуже важливо, щоб вода для обтирання не була занадто холодною. Краще всього якщо вона буде кімнатної температури. Крижана вода може призвести до спазму судин і погіршити стан. Не варто намагатися знизити температуру тіла дитини жарознижувальними пігулками, свічками, сиропами - в даному випадку вони неефективні.

 - Давати дитини пити воду. Часто, невеликими порціями.

Підступність сонячного удару полягає ще й у тому, що далеко не завжди він проявляється відразу, а часто перші ознаки виникають через 6-8 годин після перебування на сонці.

 Тепловий удар виникає внаслідок сильного перегріву і зневоднення всього тіла, а малюки з-за недостатньо розвиненою терморегуляцією схильні до нього набагато сильніше, ніж дорослі. Для того щоб малюк отримав тепловий удар зовсім не обов'язково бути на сонці. Досить задушливого, не провітреного приміщення або занадто теплого одягу.

Як визначити?

 Шкіра спершу червоніє, потім різко блідне, з'являється синюшність губ, малюк практично не потіє, температура тіла підвищується до 40 º С, виникає задишка, нудота, почастішання пульсу, малюк дуже мало мочиться, але може бути діарея. Важкі прояви - судоми, втрата свідомості. Одна з основних небезпек, якими загрожує тепловий удар - зневоднення організму.

Що робити?

 Виклик «швидкої допомоги» - перший крок батьків в такій ситуації. До приїзду швидкої потрібно:

 - Перенести дитину в прохолодне місце.

 - Спробуйте знизити температуру тіла, обтерши прохолодною водою, поклавши на голову мокрий рушник.

І все ж - краще попередити

Безумовно, знання симптомів і прийомів долікарської допомоги необхідні. Але значно більше потрібно вміти зробити так, щоб ці навички не довелося застосовувати на практиці, тим більше, щодо власної дитини. А адже в цьому немає нічого складного.

Не варто намагатися забрати з пляжу «все сонячне світло». До речі, ваш малюк набагато краще загориться, якщо буде грати в тіні парасольки або піл навісом. Бешкетника захистять панама з широкими полями і сонцезахисний крем. А з 10 і до 16 годин в розпал літа краще знайти більш безпечні, ніж пляж розваги.

 Не страшно якщо дитина відмовилась у спеку від супу і булки, легкі фрукти і необмежена кількість компоту, морсу і звичайної води - саме те, що потрібно в спеку.

Ось такі прості правила допоможуть вам і вашому малюкові подружитися з сонечком!

Обираємо сонцезахисний крем

Адже дитяча шкіра тонка і ніжна, і в перші роки життя ще не може виробляти необхідний для захисту від сонця меланін (пігмент, який відповідає за засмагу). Для того, щоб максимально ефективно вберегти малюка від сонячних опіків, потрібно правильно підібрати сонцезахисну косметику.

Треба сказати, що в основному сонцезахисні засоби призначені для діточок від 3 років, оскільки дітям молодше 3 років педіатри взагалі не рекомендують перебувати на сонці. Але уникнути сонячних променів не вдається, тому можна (хоча це і досить складно) пошукати косметику для самих маленьких, на яких написано «підходить для шкіри новонароджених» або «з народження».

Проте при необхідності і у випадку, якщо шкіра вашого малюка нормально, без алергії реагує на косметичні засоби, можна використовувати і крем від 3 років. Також підійде сімейний сонцезахисний крем, на етикетці якого є вказівки про те, що продукт можна використовувати для дуже чутливої та дитячої шкіри. Як правило, такий засіб не обтяжений різними парфумерними добавками.

 Сонцезахисна косметика має такий показник як фактор захисту від сонця. На тюбиках це позначається буквами SPF (Sun Protection Factor), і цифрами від 5 до 60. Поговоримо про ці таємничі цифри. Насправді все дуже просто. Вони означають, скільки часу можна провести на сонці без наслідків, тобто сонячних опіків, після нанесення крему. Наприклад, для дитини безпечним вважається провести 5 хвилин на сонці. Якщо SPF вашого крему 20, то малюк спокійно може перебувати на сонці (5*20) 100 хвилин.

Як правило, в дитячих сонцезахисних засобах не зустрічається SPF більше 40-60, оскільки дітям перебувати під відкритим сонцем досить тривалий час небажано. Та й висока концентрація захисних речовин у складі крему в рідкісних випадках також може викликати алергію.

Якій ж засіб краще вибрати? Орієнтуйтеся на вік, а також фото тип вашого малюка, на кліматичні умови, в яких збираєтесь використовувати сонцезахисний засіб.

 Зазвичай на етикетці зазначено, для якого віку краще всього підходить даний крем. Для маленьких блондинів і рудих, чия шкіра більш чутлива до ультрафіолетових променів, ніж у смаглявих діток, краще використовувати сонцезахисні креми з SPF 20-25 одиниць.

Якщо ви проводите сонячні дні в місті, досить використовувати крем з SPF 15-20 одиниць.

 На річці або на відкритому сонці на дачі підійде крем з SPF 20-25 одиниць, а для спекотного південного сонця потрібно вибирати крем з SPF 30 і вище одиниць.

 Крім того, мамам потрібно знати, що повторне нанесення крему не збільшить безпечний час перебування на сонці, його рахують з моменту першого нанесення крему. А якщо ви наносите 2 рази крем з SPF 15, це абсолютно не означає, що в сумі захист буде дорівнювати SPF 30.

 Дитячі сонцезахисні креми у своєму складі зазвичай мають ще й природні UV-фільтри. Вони послаблюють шкідливий вплив ультрафіолетового випромінювання на ніжну дитячу шкіру. Намагайтеся вибирати засоби без вмісту ароматичних від душок, які можуть викликати алергічну реакцію.

Ви їдете на море або проведете відпочинок на березі річки? Тоді вам слід звернути увагу на сонцезахисні засоби з позначкою «водостійкий». Адже і у воді дитяча шкіра потребує захисту від сонячних променів. А водостійкий сонцезахисний крем повільніше змивається водою і не втрачає своєї захисної функції під час купання.

Навіть якщо шкіра вашого малюка не схильна до алергічних реакцій, все ж таки перед початком використання нового косметичного засобу перевірте його шкіру малюка на переносимість конкретного продукту. Для цього на ліктьовий згин або колінний нанесіть трохи крему. Якщо за добу на шкірі не з'явилося подразнення або почервоніння, то це сонцезахисний засіб підходить вашому малюку.

Зазвичай сонцезахисний засіб починає діяти після 10-20 хвилин з моменту нанесення. Тому наносіть крем до виходу на вулицю, щоб він встиг вбратися і почати працювати, коли ви опинитесь на сонці.

Сонцезахисний засіб потрібно оновлювати кожні 1,5-2 години. Однак, як було сказано в першій частині статті, повторне нанесення засобу не подовжує безпечний час перебування на сонці, а лише підвищує надійність захисного шару.

 Коли ви повертаєтеся з прогулянки додому, наносите засіб після засмаги, яке пом'якшить і зволожить дитячу шкіру після прийняття сонячних ванн.

Кавун: користь чи небезпека?

Безперечно, кавуни дуже корисні для здоров’я. Але вони в собі приховують і небезпеку, адже найперші, ранні кавуни можуть містити величезну кількість нітратів, здатних викликати у дітей та дорослих отруєння з непередбачуваними наслідками. Є чимало дітей, які не люблять ягоди. Ні малина, ні смородина, ні полуниця, що ростуть на дачі, не викликають у них ніякого інтересу. Але, напевно, неможливо знайти дитину, яка була б байдужа до цієї гігантської ягоди - солодкого і соковитого кавуна.

Солодкі ліки

 Помиляється той, хто вважає, що в кавуні немає користі, лише вода та цукор. І хоча в одному плоді середнього розміру міститься до 150 г чистої фруктози, крім цього там ховається ще маса корисних речовин: вітаміни А, С, В1, ВЗ, РР, солі магнію, калію, марганцю, нікелю. Доведено, що всього лише в одній дольці кавуна є добова доза фолієвої кислоти, необхідної для хорошої роботи серця і судин, синтезу амінокислот, жирового обміну, кровотворення.

Крім цього, всередині зелено-смугастого плоду приховані цілі сховища заліза (більше - тільки в листках салату і шпинаті), тому це відмінний засіб для профілактики залізодефіцитної анемії. Вживання цієї ягоди при дисбактеріозі, яким поголовно страждають сучасні школярі, нормалізує мікрофлору кишечнику і виводить з організму токсини.

 Кавун також має сечогінну і жовчогінну дію, тому лікарі рекомендують його вживати для відновлення печінки після жовтухи. Крім того, соковита м'якоть багата лужними речовинами, які нейтралізують надлишок кислоти, що надходить з основних продуктів харчування. Це дуже корисно не тільки для шлунково-кишкового тракту, але й для захисту зубів від карієсу.

Нарешті, вживаючи кавун, можна безпечно почистити нирки. Ці «ліки» майже не мають протипоказань, тільки при цукровому діабеті краще вживати їх у обмежених кількостях. Але все це стосується тільки тих кавунів,що вирощені без використання нітратів.

Небезпечні перетворення

Втім, отруйні речовини можуть з’явитися у кавуні без участі добрив. Вони виникають і з інших причин. Наприклад, через особливості ґрунту і нестачу сонця (необхідного рослинам для переробки нітратів), а також через велику кількість вологи (що веде до надмірного накопичення токсичних речовин).

 Навіть невчасно зібраний врожай може призвести до того, що вміст нітратів у кавунах буде зашкалювати. І улюблені ласощі  перетворюються на отруту! Втім, нітрати, як хімічна сполука, малотоксичні. Але, потрапляючи в кишечник, там вони перетворюються під впливом мікрофлори в нітрити, а потім в нітроза міни - канцерогени, що викликають сильні отруєння.

Внаслідок присутності в організмі нітритів відбувається порушення транспортної функції крові та пригнічення активності деяких ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного обміну. В результаті цього в організмі виникає значна нестача кисню. З цієї причини відбувається гіпоксія (задуха) тканин. Найбільш чутливі до гіпоксії діти, літні люди і ті, хто страждає захворюваннями серцево-судинної та дихальної системи, а також дисбактеріозом кишечнику і анемією. Реакція на нітрити завжди більш тяжка, якщо отруєння сталося в гірській місцевості, при прийомі алкоголю або при великих фізичних навантаженнях.

Ознаки отруєння і перша допомога

На жаль, у деяких випадках, не дивлячись на всі запобіжні заходи, уникнути отруєння не вдається. Зазвичай ознаки нездужання виникають вже через пару годин після того, як був з'їдений отруйний продукт. З'являються нудота, блювання, болі у шлунку, загальна слабкість, пронос, біль у потилиці, потемніння в очах, посиніння губ, слизових оболонок, нігтів, обличчя.

Якщо виникли подібні симптоми, негайно випийте самі і дайте випити дитині 1-2 склянки блідо-рожевого розчину марганцівки і розчин активованого вугілля (дві столові ложки на склянку води). Потім, щоб очистити шлунок, спробуйте викликати блювоту, натиснувши пальцями на корінь язика, після чого прийміть проносне. Більше пийте теплої кип'яченої води. І обов'язково викличте швидку допомогу.

У разі тяжких отруєнь необхідно ввести внутрішньовенно препарати, що містять метиленовий синій, щоб зняти гіпоксію тканин. Якщо ж після вживання кавуну дитину почало трохи нудити, з цим лихом можна впоратися своїми силами. Дайте їй 1-2 драже вітамінів. Практично в будь-якому вітамінному комплексі є вітаміни С, Е, А, які запобігають процесу перетворення нітратів у нітрити.

Варто також випити будь-який свіже вичавлений сік, зокрема, зі свіжої капусти. Він містить сполуки, які «стримують» токсичність нітратів і розпад нітритів. Аналогічний ефект мають молочнокислі продукти та продукти, отримані в результаті процесу бродіння - квашена капуста, солоні огірки, сметана, хлібний квас.

П’ять ознак небезпечного кавуна

Візуально визначити наявність нітратів у кавуні неможливо. Але є певні ознаки, які вказують на небезпечне походження ягоди.

1. Не купуйте кавуни раніше кінця серпня (виняток - кавуни, привезені з екзотичних країн, де вони дозрівають протягом усього року). А у вітчизняних баштанних плодів передчасна стиглість досягається за рахунок шкідливих хімікатів.

2. Щоб дізнатися, чи містить кавун «хімію», розріжте його навпіл. Якщо зріз гладкий і крупинки на ньому не виділяються - відсоток вмісту нітратів досить високий. Занадто червоний колір м'якоті і наявність жовтих прожилок також служать застереженням.

3. Проведіть наступний тест. Опустіть маленький шматочок м’якоті в склянку з теплою кип'яченою водою. Якщо вода не просто помутніє, а порожевіє, а м'якоть розвалиться - без жалю викидайте кавун у смітник.

4. Купуйте кавуни не на придорожніх розвалах, а в магазинах. До речі, боятися варто не тільки нітратів. Справа в тому, що шкірка плоду добре вбирає свинець та інші шкідливі речовини з вихлопних газів. Якщо Ви все ж таки зважитеся брати баштанні на вулиці, то тільки в тому випадку, якщо у продавця є всі документи на товар (у тому числі і свідоцтво органів санепідемнагляду), місце торгівлі обгороджене, має навіс, а кавуни в ньому лежать на піддоні, а не звалені в купу на землі. Ні в якому разі не просіть продавця надрізати кавун перед покупкою - так можна занести в нього інфекцію, наприклад, гепатит А.

5. Вдома ретельно вимийте кавун, а потім сполосніть окропом. Найбільше нітратів знаходиться в трьох сантиметровому шарі у шкірки, тому про всяк випадок їжте те, що ближче до серцевини – до того ж воно смачніше. І знайте міру. Пару шматочків - і досить. Особливо дітям, яким для отруєння багато не треба. Для дорослих небезпечна доза нітратів 400-500 мг на день. Для важкого отруєння маленької дитини достатньо 40-50 мг.

6. У розрізаних кавунах швидко розмножуються бактерії. Щоб вберегти себе від гострої кишкової інфекції, зберігайте плоди тільки в холодильнику, покривши їх харчовою плівкою, не більше 12 годин.