Організація харчування дітей

Рекомендації батькам щодо організації харчування дитини

Раціональне харчування — одна з основних умов здоров'я людини, її довголіття, плодотворної праці. Харчування повинно не лише покривати енергію, що витрачається дитиною, але й забезпечувати матеріал, необхідний для росту й розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей протікають значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Адже вони більше рухаються і гуляють, що теж викликає значні енергетичні витрати. В їжі повинні обов'язково поєднуватися у правильному співвідношенні речовини, що входять до складу тварин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода.

Білки є життєво необхідними речовинами й мають особливе значення в харчуванні дітей. Насамперед це основний пластичний матеріал, що йде на побудову кліток, тканин, органів. Необхідні вони також для утворення ферментів, гормонів, гемоглобіну крові, вони формують з'єднання, які забезпечують імунітет. Білки беруть участь у процесах засвоєння жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. Особливо велика їхня роль у засвоєнні організмом вітаміну С. У дитячому харчуванні мають враховуватися якісні показники білків. Найцінніший і найкорисніший для росту дитини тваринний білок. Достатня його кількість є в м’ясі, рибі, молоці, яйцях та іншому. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупа.

Жири є джерелом енергії, вони необхідні для побудови клітинних оболонок, беруть участь в обміні речовин, відіграють роль запасного живильного матеріалу, забезпечують засвоєння багатьох вітамінів. Найбільш легко засвоюються організмом молочні жири (вершкове масло, вершки, сметана), сутужніше - свинячий, баранячий, яловичий жир, тому їх не рекомендується використати в харчуванні дітей дошкільного віку. Варто уникати надлишкового споживання жирів, тому що це може привести до ожиріння.

Вуглеводи – головне джерело енергії, разом з білками й жирами вони беруть участь в обміні речовин. Більша частина харчового раціону дитини складається з вуглеводів, добова норма вуглеводів в 4 рази більше, ніж жиру і білка. Вуглеводи втримуються в продуктах рослинного походження - крупах, картоплі, овочах, фруктах. Багаті вуглеводами цукор, хліб, мед, цукерки. Надлишкова кількість вуглеводів легко перетворюється в жир і нерідко є однією із причин ожиріння, а надлишок солодощів сприяє розвитку карієсу зубів.

Мінеральні речовини, що входять до складу харчових продуктів, діляться на макроелементи, (кальцій, калій, фосфор, натрій, хлор) і мікроелементи (фтор, цинк, мідь, йод). Особливе значення в харчуванні дітей надається солям кальцію й фосфору, які формують кісткову й зубну тканини, входять до складу гормонів, беруть активну участь в обмінних процесах. Кальцію властиво протизапальна й антиалергічна дія.

Вітаміни відіграють роль каталізаторів в обмінних процесах, вони необхідні для росту й розвитку кліток, тканин. Вітаміни вводяться з їжею. Як правило, вони не синтезуються в організмі. Вітаміни діляться на 2 групи: жиророзчинні (А, D, Е, К) і водорозчинні (С, В). У щоденному раціоні дитини обов'язково мають бути вітаміни.

Вода – необхідна складова частина раціону, вона входить до складу кліток і тканин, бере участь у процесах, що забезпечують життєдіяльність організму; з водою видаляються кінцеві продукти обміну. Вода в організм надходить із продуктами (особливо багато її втримується у свіжих фруктах і овочах), а також у вільному стані (чай, компот, суп). У добу кількість рідини, що надходить в організм дітей 3-7 років, повинне бути в межах 1,5-2 л. Потреба в рідині коливається залежно від сезону року, віку, індивідуальних особливостей дитини. Надлишкова кількість води не рекомендується, тому що це веде до перевантаження нирок, серця.

Харчування дітей дошкільного віку

Інтенсивний ріст дитини дошкільного віку постійно потребує притоку пластичних та еластичних матеріалів, джерелом яких є харчі.

Велика потреба ростучого організму в харчуванні, недосконала система травлення та підвищений обмін речовин є основною причиною ряду труднощів в організації харчування дітей. Батьки часто цікавляться у лікарів, чим і як годувати дитину, щоб досягти гарного апетиту та правильного росту і розвитку. По-перше, батьки повинні пам´ятати, що не тільки недоїдання, а і зайве й одноманітне харчування шкодить дитячому організму. Харчі дитини повинні бути змішаними (м´ясо-молочно-рослинні) з достатньою кількістю вітамінів. Зрозуміло, що всі харчові продукти, як рослинного, так і тваринного походження, повинні бути якісними. Зіпсовані харчі містять у собі отрути (м´ясна отрута, ковбасна отрута, отрути овочевих та фруктових консервантів), викликають тяжкі захворювання. Усі продукти харчування повинні бути свіжими, а при довготривалому їх зберігання змінюються їх смакові якості та склад.

Необхідно враховувати індивідуальний вплив відповідних продуктів на дитину і не включати їх до раціону харчування. Якщо дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, то необхідно приймати до уваги характер харчування дітей поза сім’єю.

Деякі діти погано їдять. В таких випадках виникає питання, чи треба заставляти дитину їсти. На це питання не завжди легко відповісти. Одні діти дуже вразливі і можуть відволіктися і не відчувати потреби у їжі, вони якби забувають їсти. Таких дітей можна умовити поїсти. Другі діти відмовляються від деяких блюд. Їх треба систематично привчати до корисної їжі, але не заставляти їсти і не відмовляти в улюблених стравах. Якщо у дитини після деяких страв виникає блювотиння чи виникає сип і отьок, то слід припинити давати цю страву і негайно звернутися до лікаря, з´ясувати причину таких явлень.

Вітамінний календар для дітей

Роль вітамінів для здоров’я і нормального розвитку дитини незаперечна. Вони регулюють обмін речовин, процеси кровотворення, необхідні для підтримки імунітету, формування скелета, м’язів і органів. Повноцінний ріст і розвиток дитини можливий тільки за умови, що дитячий організм отримує достатню кількість вітамінів.

Наприклад, вітамін А відповідає за процес формування зубів і кісток, за стан зору. Вітаміни групи В підтримують функцію мозку, регулюють роботу нервової системи, забезпечують нормальний апетит і ріст. Вітамін С також важливий для кісток і зубів дитини, для зміцнення імунітету та профілактики кровоточивості ясен.

Вітамін D сприяє засвоєнню кальцію і бере участь у формуванні кісток. Вітамін Е підтримує оптимальний вуглеводний обмін в організмі дитини.

Натуральним джерелом вітамінів є харчування, зокрема, свіжі овочі та фрукти. А вітамін D утворюється в організмі під впливом сонячного світла. Але доступ до цих природних джерел в різні сезони року відрізняється. Наприклад, восени і взимку сонячні дні бувають не так часто, а до весни запас вітамінів в овочах і фруктах значно зменшується. Як забезпечити дитину всіма необхідними вітамінами, незалежно від пори року? У цьому допоможе вітамінний календар для дітей.

Літні вітаміни

Літо – саме час поповнити запаси вітамінів в організмі дитини. Тому на столі щодня повинні бути свіжі овочі, фрукти, ягоди, зелень.

У цей період майже всі рослинні продукти багаті вітаміном С. Вітаміни A, K, PP, фолієва кислота містяться в плодах червоного і жовтого кольору.

Влітку дитина інтенсивно росте. Тому на дитячому столі обов’язково має бути багато продуктів, багатих кальцієм (молоко, сир, йогурт, сир, риба). Як вже говорилося, для засвоєння кальцію потрібен вітамін D, який синтезується в організмі під впливом сонячних променів. Тому влітку малюкові потрібно багато бувати на свіжому повітрі в сонячну погоду.

Особливість жаркої пори року – поганий апетит. Влітку в меню зазвичай менше продуктів тваринного походження (м’ясо, печінка, риба, яйця, молоко). Але в дитячому раціоні вони повинні бути обов’язково, оскільки є джерелами вітамінів групи В і Е.

Вітаміни для осені

Восени найбільш важливими вітамінами для дитини є вітаміни А, С і групи В. Основними джерелами вітаміну А є морква, болгарський перець, гарбуз, петрушка, яблука, абрикоси, дині, персики, брокколі. Ці овочі та фрукти в достатку є в восени.

В осінній період багато хто, включаючи дітей, схильні до стресів і неврозів. Щоб зміцнити нервову систему дитини, в її раціоні має бути присутнім вітамін В1 (тіамін). Крім того, він покращує роботу травної системи. До продуктів-джерел цього вітаміну відносяться пророслі зерна пшениці, висівки, печінка, квасоля, картопля, горох, свиняча печінка.

Повноцінне харчування з урахуванням вітамінного календаря для дітей, і прогулянки на свіжому повітрі допоможуть дитині рости здоровою. Але в деяких випадках раціон дитини не може повністю задовольнити її потреб у вітамінах. Наприклад, якщо малюк нещодавно перехворів, або якісь продукти їй заборонені. У цьому випадку лікар призначить йому прийом полівітамінних препаратів.

Не варто купувати аптечні вітаміни без консультації з лікарем. По-перше, ви не знаєте, яких саме вітамінів бракує вашому малюкові, а по-друге, вибір цих препаратів залежить від віку дитини.

Зимові вітаміни

Традиційними фруктами в дитячому раціоні взимку є яблука, цитрусові, банани.

У холодну пору року особливої актуальності для дитячого організму має вітамін С. Найпопулярнішими джерелами цього вітаміну в холодний період є цитрусові. Оскільки апельсини, мандарини, грейпфрути, лимони дозрівають наприкінці осені, то до зими вони не встигають втратити корисні речовини.

«Мінус» цитрусових в тому, що вони можуть викликати алергічну реакцію, особливо у дітей. Тому не можна давати їх дитині до 1 року. Пізніше можна вводити в дитячий раціон поступово, починаючи з невеликих часточок, щоб переконатися у відсутності алергії.

Іншими джерелами вітаміну С є шипшина, ківі і чорна смородина (заморожені в сезон ягоди).

У бананах вітаміну С набагато менше, але зате вони багаті каротином, який в організмі перетворюється на вітамін А, і калієм. Яблука – самий звичний фрукт наших широт. Їх вводять в дитячий прикорм одним з перших. До зими яблука втратили частину вітамінів, тому їх бажано давати дитині регулярно. Вибирайте зелені яблука. Вони містять на 25% більше вітаміну С, ніж червоні і жовті. Також яблука багаті вітамінами А, B1, B2, B5, залізом, магнієм і калієм.

Не забувайте про сухофруктах: сухі яблука, груші, родзинки, курага, чорнослив. Ці продукти являють собою полівітамінні комплекси.

Доступними джерелами вітамінів в зимових овочах є картопля, білокачанна капуста, морква, цибуля, часник, буряк. З картоплі організм малюка отримує вітамін С, вітаміни Е, РР, К і фолієву кислоту. Найбільше вітамінів зберігається в запеченій картоплі, а менше – у відварній. Капуста – джерело вітамінів А, С, біофлавоноїдів і клітковини. Морква – всім відоме джерело вітаміну А. Цибуля, часник відомі імуномодулюючими властивостями.

Джерелом вітаміну D в «похмурий» сезон є яйця, риба, риб’ячий жир. Хороше джерело вітамінів групи В і селену – крупи.

Весняні вітаміни

На початку весни діти схильні до різноманітних захворювань. Адже до цього часу в імунітет встигає ослабнути, утворюється сезонний брак вітамінів.

Меню дитини в цей період повинно містити достатньо овочів і фруктів (морква, капуста, буряк, цитрусові, ківі, яблука, банани). У щоденному раціоні обов’язково повинні бути риба, м’ясо, молочні продукти, крупи.

Порадьтеся з педіатром, які мультивітамінні комплекси можна давати дитині в цей період року, щоб підтримати імунітет.

Дитячий апетит: чи потрібно змушувати дитину їсти?

Прийом їжі перетворюється на суцільний стрес для дитини та її батьків - знайома ситуація? На жаль, більшість батьків стикаються з проблемою недостатнього або неправильного (принаймні з їх власної точки зору) харчування. Давайте послідовно розберемося з цією нагальною проблемою: від причин поганого апетиту до способів знову зробити прийом їжі приємним для дитини і батьків.

Чому дитина відмовляється від їжі?

У кожній окремій ситуації відмова від їжі може мати індивідуальні причини, але з точки зору звичайної практики педіатри виділяють кілька основних станів, в яких дитині не хочеться їсти:

Примхи і перебірливість. В корені цієї причини безумовно лежить пересиченість надсмачною їжею, такий як солодощі та інші шкідливі види перекусів. Коли у дитини є можливість з'їсти цукерку, солодкий пиріжок, бутерброд, чіпси або будь-який інший снек, то від іншої їжі логічно відмовитися на користь найсмачнішого (нехай і не корисного).

Психологічні комплекси. Під час примусового годування у дитини може розвинутися відраза як до їжі, так і до сімейних обідів. У цій ситуації досить уявити себе на місці дитини і поставити собі питання: ви б стали любити те, до чого вас мінімум тричі на день примушують через силу?

Хворобливий стан. У цей комплекс входять не тільки захворювання і порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, а й звичайні застуди або інші хвороби, які змінюють звичний стан і відбивають апетит.

Серйозне порушення роботи шлунково-кишкового тракту. У порівнянні з іншими причинами відсутності апетиту, ця проявляється рідше інших. З іншого боку, вона представляє найбільшу небезпеку. Якщо виключені всі попередні причини, але апетит все-таки не з'являється протягом кількох днів, то слід звернутися за допомогою до дитячого лікар

Що робити батькам, якщо у дитини немає апетиту?

Розглянемо перші три з наведених вище видів ситуацій, в яких дитина відмовляється від їжі. Чи можна легко впоратися з ними? Відповідь не може бути однозначною, оскільки, з одного боку, причина лежить на поверхні і її можна усунути, але з іншого - батьки самі перешкоджають нормальному харчуванню своєї дитину.

Наприклад, з примхливістю боротися досить просто - в теорії. Все, що потрібно - позбутися від некорисних снеків в раціоні дитини. Однак в цій ситуації багато що залежить від способу життя і приклад батьків: якщо ви самі дозволяєте собі постійні перекуси, то дитина ніколи не повірить тому, що для неї це шкідливо. Заради своїх дітей ми самі повинні ставати кращими і бути прикладом ідеальної (або майже ідеальної) людини.

З психологічними комплексами боротися вже важче, оскільки в цьому випадку дитина вже має багатий негативний досвід, який складно буде перекрити. Але не варто впадати у відчай - поступово можна подолати і цей бар'єр. Батьки знову повинні подумати про свою поведінку в першу чергу. Чи не змушувати і не напихати дитину їжею - іноді це буває складно, особливо для мам і бабусь, які таким чином створюють власну зону комфорту і задовольняють особисті материнські інстинкти.

Хворобливий стан часто неправильно пов'язаний у батьків з необхідністю посилено харчуватися, нібито задля покращення імунітету. Насправді такий підхід не має під собою ні медичного, ні логічного підгрунтя. У моменти слабкості від застуди або інших хвороб здатність організму до засвоєння їжі знижується. Тут потрібна особлива дієта, яку може порадити лікар-педіатр. І ні в якому разі не можна змушувати дитину їсти під час хвороби - ви тільки погіршите її самопочуття.

Гарною підмогою для правильного харчування також є його систематичність. Однак не варто плутати режим харчування з тортурами їжею. Якщо спочатку дитина буде відмовлятися їсти в відведений час, то дайте їй можливість почекати наступного прийому їжі - до нього вона точно вже зголодніє. Головне в цьому випадку - не влаштовувати ніяких зайвих перекусів! Крім того, важливим фактором є атмосфера під час сімейних вечерь або просто спільних прийомів їжі з одним з батьків. Намагайтеся підтримувати баланс розкутості і культурної поведінки, щоб дитині не хотілося бавитися, але й не відчувалася скутість під час їжі. Якщо ви приділяєте своїм дітям достатньо часу і вмієте спілкуватися з ними на їх мові, то і спільні прийоми їжі стануть приємним проведенням часу для всіх.